Будівельний батальйон «Добробат» був заснований у квітні 2022 року військовим, колишнім радником Міністра внутрішніх справ та голови офісу президента Віктором Андрусівим та громадським діячем, радником Міністра внутрішніх справ Ростиславом Смірновим. Починала свій шлях організація коли окупантів було відбито від Київської та Чернігівської області. Команда волонтерів «Добробату» одразу заїхала до деокупованих територій та розпочала відновлювати зокрема Мощун, Бучу та Ірпінь. Наразі осередки волонтерського руху є у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Миколаївській, Запорізькій та Херсонській областях.
Про особливості роботи будівельного батальйону, над чим працює об’єднання зараз та які першочергові завдання ставить перед собою «Добробат», в інтерв’ю для Vidbudova.online розповів виконавчий директор «Добробат» Дмитро Іванов.
Дмитро Іванов, виконавчий директор «Добробат»
― Поговоримо про створення волонтерського об’єднання «Добробат»: які цілі та у чому полягає філософія проєкту?
― «Добробат» всі сприймають, як будівельний батальйон, який займається тільки відбудовою, але насправді під час його формування закладалися дуже глибокі речі. «Добробат» ― це філософія об’єднання людей різних професій, соціального статусу, віросповідання та країн.
На початку «Добробат» займався розбором завалів і тоді професійних будівельників у нас практично не було хоч роботою волонтерів керували саме фахівці. Наразі «Добробат» не лише професійно розбирає завали, а й робить швидке відновлення ― «fast recovery». Ми ставимо дахи, вікна, а також працюємо над більш серозними об’єктами, такими як школи, садочки чи укриття.
Історично, саме завдяки подібним ініціативам люди об’єднувались та відновлювали свої країни. Віктору Андрусієву ця ідея прийшла на думку ще тоді, коли він у 2015 році був заступником Донецької військової цивільної адміністрації. Він побачив, що на Донеччині потрібно людям і у якій допомозі вони потребують.
«Добробат» ― це людиноцентричний проєкт. Люди реально роблять для людей за підтримки різних донорів та джерел фінансування. Наші волонтери ― це серце нашої організації, а наші донори для нас як кров у наших серцях. Нас підтримують в урядах різних країнах, а саме в Бельгії, Латвії, Литви, Естонії. Також, допомагають такі проєкти як «Mondo», USAID та ін. Це і є філософія об’єднання.
― Про волонтерів: скільки їх залучено до роботи, хто ці люди загалом?
― До нас долучились волонтери з 25 країн світу, зокрема зі Швеції, США, Франції, Німеччини, Канади тощо. Наразі близько 50 тис. волонтерів подали свої заявки до «Добробату». Проте об’єктах було близько 20 тис. волонтерів. Крім тих регіонів, де працюємо зараз, хочемо відкритись ще у Дніпропетровській, Одеській, Донецькій та Луганській областях. Там у нас знаходяться близько 12 тис. осіб, які хочуть до нас доєднатися. Тож раціональніше залучити їх на місцях, ніж кудись везти.
Хоч нам сьогодні й вистачає робочих рук, але все одно продовжуємо закликати людей приєднуватися до нас, якщо вдається залучити додаткові ресурси на роботу.
― З якими викликами у роботі ви стикалися від початку повномасштабного вторгнення і до сьогодні?
― Викликів дуже багато. Спочатку було потрібно, щоб про нас дізналися, здобути репутацію та довіру. Коли була паливна криза, мали труднощі з перевезення волонтерів на об’єкти. Тоді з трансферами дуже допомогли наші міжнародні партнери. Та й зараз вони підтримують нас, зокрема годують команди «Добробату» на окремих об’єктах.
Деякі громади дають матеріали, транспорт та житло, щоб ми приїжджали сам до них і допомагали з відновленням. Це і є наша філософія – об’єднати владу, бізнес і громаду для вирішення проблем.
Офіційно зараз в Україні понад 200 тисяч зруйнованих об’єктів і їх буде більше. У найближчі 10 років для відновлення країни буде потрібно 1,5 мільйона будівельників. До активної фази війни в Україні їх було десь 300 тисяч. Тож, без такого руху як «Добробат» і менших подібних організацій, країні буде дуже важко. Тому ми намагаємося постійно масштабуватися.
― Які ви відновлюєте зараз, чи вдається реалізовувати проєкти у запланованому форматі?
― В принципі нам вдається реалізувати все, що плануємо. Наприклад почали відбудову Хортицької академії у Запоріжжі, яка є унікальною і є єдиною в Україні. Вона приймає дітей з інвалідністю від самого народження, навчає та соціалізує їх. Там є садочок, школа, професійна та вища освіта. У відбудові академії нам фінансово частково допомагав проєкт «Mondo» та Естонський уряд. Зараз вдалося провести першочергові роботи на об’єкті, але ми б хотіли відновити його повністю, тож зараз шукаємо донорів для цього.
В Чернігові у садочку «Калинонька» ми зробили укриття десь на 1200 квадратних метрів. Цей навчальний заклад знаходиться в районі, де була лінія зіткнення під час активних бойових дій. Тоді там було дуже просте укриття. Зараз ми його осучаснили: тепер в ньому є Wi-Fi, повноцінні кімнати та вбиральні. Таке укриття потрібно і для дітей, і для району загалом.
Та й глобально маємо багато проєктів. Ми відбудовуємо будинки, деякі навіть повністю з нуля: від фундаменту і до даху. В Ягідному що на Чернігівщині ми відбудували 80 будинків, а минулого тижня туди вже заселилися 2 родини. Цей об’єкт, над яким працювали волонтери «Добробату» з США, відвідував держсекретар Ентоні Блінкен.
― Чи плануєте ви розширити свою діяльність та проводити нові проєкти, наприклад такі, як зведення модульних укриттів у прифронтових містах?
«Добробат» вже відновлюємо укриття. Ми готові та шукаємо ресурси. Ми могли б робити також і мобільні укриття, а тому працюємо з нашими донорами з цього питання. Ми дуже гарно співпрацюємо з нашим сектором. Наприклад, фонд “Помагаєм” нам виділяє матеріали для відбудови. Цей фонд з Дніпропетровської області вже понад 15 років працює та займаються гуманітарним забезпеченням. Вони нам довіряють і надають матеріали. Крім того, будівельні компанії також надають нам матеріали для того, щоб ми робили свою роботу. У нас дуже гарна репутація.
Хочу зазначити, що укриття ― це не тільки про безпеку, а й про економіку. Якщо батьки віддали своїх дітей у садочок і там є укриття, то садочок працює. Батьки можуть піти на роботу, заробити кошти та сплатити податки. Саме так і працює економіка. Тобто всі ці речі дуже пов’язані.
― На вашу думку, якою має бути відбудова України та за якими принципами вона має впроваджуватись?
― Відбудова має бути за принципом краще ніж було. Життя до 24 лютого і після ― це зовсім різне життя. Хоч на зиму має бути швидка відбудова, але на майбутнє треба провести дуже ґрунтовні дослідження, що саме потрібно відбудовувати та в якій послідовності.
Крім тог, відбудова має враховувати потребу в укриттях, безпекові та енергетичні ризики, використання відновлювальних джерел енергетики тощо. Наші “сусіди” нікуди не дінуться, тож треба бути готовим до всього.
До прикладу, у містах, які були майже оточеними зникали вода, електроенергія, тепло. Щоб цього уникнути у майбутньому, можна зробити свердловини та додаткові джерела енергії. Нам потрібно до цього підійти дуже серйозно. Ми вже напрацьовуємо багато матеріалів у цьому напрямку.
Є багато світових практик та країн, які вже проходили відбудову. Нам треба використовувати кращі світові приклади відновлення після війн та стихійних лих. Проте варто пам’ятати, що на місцях краще розуміють що треба відбудовувати у першу чергу. Центру варто підтримувати ініціативи громад, виділяти на них кошти.
