Представники кількох громадських організацій, незалежні експерти та науковці об’єдналися у Раду відновлення Запоріжжя. Вони спільно шукають найкращі рішення для повоєнної відбудови та готові пропонувати їх міській владі. Vidbudova.online поспілкувалася з головою ГО «Екосенс» та координаторкою Ради відновлення Тетяною Жавжаровою про те, що зараз відбувається з підготовкою Запоріжжя до відбудови, чому має бути тільки один План відновлення та які принципи дозволять зробити відбудову в місті ефективною.
– Розкажіть детальніше про Раду відновлення Запоріжжя: що це за організація, хто в ній працює?
– Рада відновлення Запоріжжя – це незалежне громадське об’єднання, до складу якого увійшли кілька громадських організацій, готових залучити власні та зовнішні ресурси для більш якісного відновлення рідного міста. Ми позиціонуємо себе як дорадчо-консультаційний майданчик для співпраці громади, бізнесу, влади та залучення експертів і донорів. Наша мета створити умови для того, щоб влада знала потреби мешканців міста. Для цього запросили науковців та експертів до спільної роботи з відновлення Запоріжжя.
До Ради увійшли громадські організації різних спрямувань: екологічні, освітні, ті, які займаються проблемами вразливих груп населення, зокрема, дітей, ВПО, людей з інвалідністю. Також співпрацюємо з науковцями Запорізького національного університету та «Запорізької політехніки». Кожен учасник здійснює діяльність в рамках спільного проєкту за своїм напрямком та готує пропозиції до єдиного Плану відновлення міста. Фактично ми є проміжною, але вкрай важливою ланкою між громадою та владою, яка збирає проблеми, потреби, інформацію та комунікує з міжнародними експертами. Також розвиваємо свій інформаційний ресурс Vidnova.info.
Хочу підкреслити, що «відновлення» – значно ширший за «відбудову» процес. Перш за все, треба виконувати запит громади, відновлювати людський капітал, забезпечувати людей роботою та інфраструктурою. І це не менш важливо ніж економічний потенціал та інші сфери.
– Як Рада комунікує з місцевою владою та які активності відбуваються у рамках цієї комунікації?
– Один з перших кроків Ради – оцінка впливу війни на місто. Ми маємо чітко розуміти, що треба буде відновлювати. Наразі плануємо соціологічні дослідження, фокус-групи з різними категоріями населення щодо вивчення їхніх потреб. Це потрібно, аби зафіксувати більшість аспектів потреб у відновленні для широкого загалу, бо проблеми та запити різних груп людей можуть бути незрозумілі владі.
Далі ці дані будуть опрацьовані науковцями. На основі отриманої інформації ми зробимо пропозиції до Плану відновлення Запоріжжя. Це дозволить робити відновлення саме виходячи із запиту громади, а не бачення чиновників. Наразі Рада делегувала своїх представників до профільних органів з питань відбудови при міській та обласній владі. Зокрема, до робочої групи з безпеки та відновлення та Координаційного центру підтримки населення при Запорізькій обласній військовій адміністрації.
– Тобто ви розробляєте власний варіант плану відновлення та запропонуєте його до розгляду місцевій владі?
– Щоб План відновлення був ефективним і щоб його справді можна було реалізувати, він має бути один і офіційний. Цей План стане основою для розробки програм, виділення коштів, пошуку інвесторів. Лідером у цьому питанні, безумовно, має бути місцева влада. У випадку Запоріжжя координує розробку плану Інститут розвитку міста як комунальна установа. Ми налагодили співпрацю з цією установою.
Тож Рада відновлення у жодному разі не робить свій власний план. Ми формуємо експертні рекомендації та пропозиції до спільного документу, який розробляє місто. Державна і міська влада мають свої завдання, до того ж, обмежені своїми рамками. Ми готові посилити процес підготовки Плану, тому що в цьому питанні незалежний орган має більше варіантів активності. Це і залучення експертів, і невеликі «пілотні» проекти. Та ще раз зауважу, різним організаціям не варто створювати окремі «плани відновлення», всі ідеї краще пропонувати до «централізованого» Плану. Власне, зробити це можна і через Раду відновлення.
– Як ви зараз оцінюєте підготовку Запоріжжя до повоєнного відновлення, зокрема і в контексті поточної відбудови?
– Зараз можна говорити, що відбудова у місті відбувається скоріше хаотично, поки що роблять точкові відновлення зруйнованих ракетами багатоповерхівок, і це теж, безумовно, правильно. Уже у січні на сайт міськради виклали програму відбудови, але цій програмі не передувала розробка стратегічного плану. Кошти виділяються, на вікна та фанерні щити (у будинках, що постраждали від обстрілів. — прим. авт.). А це зовсім не те, що мається на увазі під словом «відбудова». Навіть у питанні залучення бізнесу та інвесторів поки немає системності.
Водночас, відбудова вимагає чіткого планування за великою кількістю параметрів. Якщо говорити виключно про будівлі, то це не лише нові вікна та дахи, але і заходи з енергоефектиності, термомодернізація, і заміна труб водопостачання. Важливою будепозиція архітекторів щодо зовнішнього вигляду того чи іншого об’єкту, і багато іншого.
– Одна з цілей вашого проекту – проведення Міжнародного форуму відновлення у Запоріжжі. Що це має бути за захід і яка його кінцева мета?
– Цей захід ми плануємо аж на зиму 2024 року. Сподіваємося, до того часу Запоріжжя точно перестане бути містом, де можливі бойові дії. Першочергово хочемо зібрати учасників з півдня та сходу України, бо у нас по відновленню будуть трохи інші проблеми ніж, скажімо, у Сумах чи Чернігові. Звісно, запрошуватимемо і закордонних гостей, бо саме західні країни будуть основним донором повоєнної відбудови.
Головне завдання – не просто зібратися громадськими організаціями та «поговорити про демократію». Плануємо показати реальні результати нашої роботи та співпраці з міською та державною владою. Також має відбутися обмін досвідом. У цьому питанні чудовий приклад – це Маріуполь. Місто дуже активно готується до деокупації, про його стратегію відновлення чули, мабуть, усі. Влада міста уже підшукує інвесторів і активно комунікує з європейцями.
– Ваша організація часто говорить про «зелене відновлення» Запоріжжя. Що мається на увазі під цим поняттям?
– Поняття «Зелене відновлення» – це про європейський Зелений курс. Він включає в себе і природоохоронні, і кліматичні цілі, і розвиток зеленої економіки, сталий розвиток тощо. Фактично ми говоримо про рух у напрямку свропейського Зеленого курсу в Україні загалом та Запоріжжі зокрема. Інакше ми не станемо частиною європейської спільноти, це потрібно вивчити як «двічі два».
Якщо говорити про підприємства, то це не тільки декарбонізація (зменшення викидів парникових газів, негативного впливу на клімат, в першу чергу – шляхом зменшення використання викопного палива. – прим. авт.), а й загалом новіші технології, збільшення ефективності роботи та зменшення використання ресурсів. Сільське господарство – менше добрив, органічне виробництво, ощадливе ставлення до води та грунтів. У питаннях інфраструктури – та ж енергоощадливість, будівництво з урахуванням екостандартів та з мінімальним впливом на довкілля. І так у більшості сфер життя.
– Назвіть кілька принципів, які, на вашу думку, дозволять зробити повоєнне відновлення Запоріжжя ефективним?
– Перший принцип – прозорість. Громада має знати і розуміти плани влади. До того ж, має бути час та можливість відреагувати на ті чи інші рішення.
Другий – демократичність. Рішення не мають прийматися кулуарно, громадськість та експертів, науковців і підприємців повинні не просто допускати в робочі групи, а запрошувати, передбачати відмінні від нині існуючих форматів роботи та прийняття рішень.
Партисипація – це третій принцип, який мені хотілося б бачити у питаннях відновлення. Чиновники можуть бути суперпрофесіоналами, але вони не можуть бути експертами з усіх питань. Тож чудове рішення постійно залучати сторонніх експертів.
І, звісно, поза конкуренцією для Запоріжжя – принцип екологічності, який ми відстоюємо постійно.
