Цієї неділі Федерація гандболу України обиратиме нового президента. Один з кандидатів на цю посаду — запорізький народний депутат від «Слуги народу» та президент обласної федерації гандболу Геннадій Касай. Хоча часто депутати очолюють спортивні клуби та організації «для статусу», в цьому випадку ситуація прямо протилежна — Касай прийшов у Верховну Раду зі, здавалося б, «неполітичної» сфери спортивного менеджменту: багато років він очолював великий спортивний комплекс у Запоріжжі та гандбольний клуб «Мотор» (9-разовий чемпіон України та постійний учасник єврокубків). Розповідаємо, як будувалася «гандбольна столиця» та який внесок у цей процес зробив політик.
Чому столиця?
Історія двох українських гандбольних грандів із Запоріжжя — «Мотора» та ZTR — тягнеться більш ніж на 50 років у минуле! Вже у другому чоловічому чемпіонаті СРСР в 1963 році клуб «ЗАС» (в майбутньому — «Мотор») отримав срібні медалі. В подальшому «ЗАС» та «ЗМетІ» (в майбутньому — «Запорізький індустріальний інститут», а після того — ZTR) неодноразово ставали призерами, залишаючи позаду команди навіть зі столиць радянських республік. Загалом за 30 сезонів запорожці здобули 3 срібні та 8 бронзових медалей. А «Запорізький індустріальний інститут» у 1983 році до того ж здобув Кубок Європи.
Вже у 70-х про себе гучно заявили і запорізькі гандболістки — у 1974-му жіноча команда «ЗМетІ» стала чемпіоном УРСР, а у 1977-му вона ж, вже під назвою «Запорізький індустріальний інститут», взяла бронзу «всесоюзного» чемпіонату.
Команда «ЗМетІ» у 1974 році (бронзові призери чемпіонату СРСР)
Команда «Запорізький індустріальний інститут» на тренуванні
В роки незалежності запорізькі клуби на національному рівні були ледь не монополістами. Вже у сезоні 1992/1993 чемпіонами стали і жіночий «Мотор», і чоловічий ZTR. Далі — більше: жіноча команда «Мотор» здобула загалом 14 золотих медалей з «перервами» тільки на срібло. Чоловічий ZTR тим часом 14 разів ставав чемпіоном і ще здобув 13 срібних та бронзових медалей (у 2020-му команда, на жаль, припинила існування). «Мотор» у чоловічій першості, починаючи з сезону 2012/2013, здобув 9 чемпіонських титулів поспіль. Крім того, з 2013 року і до повномасштабної війни «Мотор» незмінно представляв Україну в елітному європейському турнірі — Лізі чемпіонів.
Жіночий гандбольний клуб «Мотор» у 2007 році. Фото: Євгеній Кравс
Такими грандіозними успіхами в гандболі не може похвалитися жоден регіон країни. А разом з тим у жодному іншому виді спорту запоріжці не наближалися до таких значних результатів на національному рівні, як у гандболі. І навряд в якомусь ще виді спорту знайдеться настільки ж довготривала та впевнена перевага різних команд з одного регіону.
«Юність» «Мотора»
Попри любов до різних видів спорту в галузь професійного спорту Геннадій Касай прийшов не найкоротшим шляхом. До 2009 року він будував кар’єру в авіаційній промисловості та піднявся до високої управлінської посади заступника начальника цеху на одному з найбільших підприємств Запоріжжя та країни — «Мотор Січі». А з 2009-го управлінський досвід почав застосовувати у спортивному «підрозділі» компанії. «Мотор Січ» загалом здавна була відома у Запоріжжі підтримкою спорту: завод зберіг успадковану спортивну інфраструктуру, утримував секції та клуби з різних видів спорту, проводив внутрішні змагання. У 2009-му Геннадій Касай очолив спортивний комплекс «Мотор Січ» — найбільший у місті.
У тому ж році завод взяв під опіку гандбольний клуб «ЗНТУ-ЗАС», наступника легендарної команди «ЗАС» — і розпочалося будівництво нового фаворита українського чемпіонату. Вже невдовзі клуб отримав сьогоднішнє ім’я «Мотор», а Геннадій Касай очолив спортивний клуб як директор. Як було сказано вище, вже у сезоні 2012/2013 доволі молодий клуб здобув своє перше «золото» в чемпіонаті України та одразу ж і кубок країни.
Втім, прогрес у спорті значно випередив прогрес у розвитку спортивної інфраструктури: новоспеченому чемпіону та учаснику єврокубків ніде було грати матчі найвищого рівня. У місті були майданчики, на яких можна було тренуватися та грати національний чемпіонат, але жоден зал не відповідав вимогам міжнародних змагань. А головне: поставало питання, як розбудовувати сучасний спортивний клуб без можливості перетворити кожен домашній матч на яскраве свято для уболівальників, без технічних можливостей для онлайн- та телетрансляцій, без комфортних умов для спортсменів та фанатів?
Після декількох років «подорожей» «Мотора» по спортивних аренах країни, команда нарешті отримала свій спортивний дім. У міської громади викупили легендарний, але занедбаний та напівзруйнований палац спорту «Юність».
Геннадій Касай став директором цієї спортивної арени та у 2016 році повідомив про початок її масштабної реконструкції. У 2018 році оновлена «Юність» відкрила свої двері для спортсменів та глядачів. Зараз палац спорту є одним з найбільш сучасних в усій Європі та, окрім гандболістів, приймав ігри та тренування волейболістів, баскетболістів, гравців мініфутболу, спортсменів в індивідуальних видах спорту. Крім того, «Юність» стала і найкращим концертним майданчиком Запоріжжя.
Тисяча гандболістів
Важливо зазначити, що гандбол вже з 60-70-х не був для Запоріжжя лише грою «для глядачів». Відтоді й до сьогодні традиційно багато містян й самі займалися гандболом — у дитячо-юнацьких школах, на уроках фізкультури, на аматорському рівні у дорослому віці тощо.
За оцінкою Павла Гурковського, екс-гравця збірної України та запорізьких ZTR і «Мотора», а сьогодні — заступника директора запорізької ДЮСШ № 3 з гандболу, станом на початок 2022 року у трьох спортивних гандбольних школах: міських ДЮСШ № 3 і ДЮСШ ім. Ю. Лагутіна та «Обласній спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву з гандболу» — займалися близько тисячі хлопців та дівчат. На базі 15 середніх шкіл у всіх районах міста проходили тренування для найменших гандболістів, а більш дорослі юнаки та дівчата вже виходили на професійні майданчики спорткомплексу «Мотор Січ», «ЗАС» та навіть «Юності». У декількох запорізьких школах існують і спеціалізовані «гандбольні» класи.
Восени 2021 року в Запоріжжі та Мелітополі стартувала Відкрита першість Запорізької області з гандболу серед юнаків та дівчат різного віку (від 2005 до 2010 років народження). Попри свою нібито «регіональну» спрямованість, турнір став своєрідною альтернативою національного чемпіонату — адже дитячо-юнацькі змагання суттєво скоротилися через карантинні обмеження.
Відкрита першість Запорізької області з ганболу 2021/2022
«Дефіцит матчів погано психологічно впливає на спортсменів. На дітей — особливо, — розповідає Павло Гурковський. — Адже ніхто не приходить у спорт, щоб лише постійно тренуватися та ніколи не виходити на гру. Навпаки: запеклий матч, реальна конкуренція, змагання на повну силу — ось що мотивує тренуватися краще. Тоді у президента Федерації гандболу Запорізької області Геннадія Олександровича Касая виникла ідея провести не просто обласну першість, а відкриту — із запрошенням команд з інших регіонів. Він же очолив організацію турніру та взяв на себе витрати, пов’язані зі змаганнями. Ідея великої першості прийшлася до душі багатьом! Подивіться лише на географію команд, які взяли участь у чемпіонаті: Пологи, Оріхів, Мелітополь; Роздільна, Южне та Чорноморськ Одеської області; Миколаїв, Херсон, Полтава та Конотоп. Запоріжжя представляли вихованці всіх трьох спортивних шкіл».
Загалом у змаганнях взяли участь 36 команд та близько 400 юних спортсменів. Окрім того, що Відкрита першість стала найбільшим дитячо-юнацьким турніром країни, вона мала й декілька цікавих «фішок»: ігри транслювалися онлайн, як у «дорослому» гандболі; до обслуговування матчів запросили суддів Суперліги; а фінальний етап турніру навесні 2022 року мав пройти у палаці спорту «Юність».
Відкрита першість Запорізької області з ганболу 2021/2022
Однак ці плани зруйнувало повномасштабне вторгнення. Турнір довелося зупинити достроково, спортивні школи призупинили свою роботу, а юні спортсмени разом зі своїми родинами масово залишали Запоріжжя і навіть Україну.
«Це великий крок назад для всього українського гандболу, — засмучується Павло Гурковський. — Спочатку багато труднощів створили два роки пандемії та карантинів, тепер маємо ще гіршу ситуацію, коли юні спортсмени були змушені евакуюватися, розкидані по різних містах і країнах. А чимало з них, як ми розуміємо, можуть і не повернутися в Україну навіть після закінчення війни. Тим більше, до найталановитіших вже придивляються місцеві клуби. Отже, багато чого після війни нам доведеться починати „з нуля“. Але ми робимо все можливе, щоб запорізький та український гандбол жив!»
Відкрита першість Запорізької області з ганболу 2021/2022
І гандбол у Запоріжжі справді продовжує жити. Як розповів нам Павло Гурковський, цьогоріч Геннадій Касай ініціював проведення вже другої першості Запорізької області. На жаль, через безпекову ситуацію та від’їзд багатьох спортсменів, турнір не буде таким масштабним, як минулий, але дасть можливість відчути дух змагань юнакам гандбольної столиці та спортсменам, які виїхали до Запоріжжя з тимчасово окупованих територій області. «Матчі першості відбудуться у квітні та травні, — каже Павло Гурковський. — А у фінальному етапі ми виконаємо свою минулорічну обіцянку: юнаки та дівчата зіграють ключові матчі першості на майданчику палацу спорту «Юність»!
