ГО “Центр громадських та медійних ініціатив” (Zero Waste Kharkiv) створили рекомендації післявоєнного екологічного відновлення міста Люботин у Харківській області. В рамках проєкту експерти розробили документ з рекомендаціями, враховуючи ті ризики, які спричиняє зміна клімату та війна за напрямками: біорізноманіття, компостування, збір дощової води, енергетична децентралізація.Процеповідомляється у прес-релізі Zero Waste Kharkiv.
Зараз з новими силами та ідеями проєкт продовжується. У рамках нового етапу планується дослідити водні об’єкти та водно-болотні угіддя Люботина й розробити рекомендації для їх екологічного відновлення (вуличних колодязів, колонок, ставків, річок), а також дослідження водопровідної води.Також Zero Waste Kharkiv створять інтерактивну мапу водних об’єктів, на яку кожен зможе додати свої результати аналізу води і їх побачать інші. Окрім цього, експертами проєкту буде досліджено вплив компостерів на зменшення кількості викидів парникових газів (zero waste — zero emission).
Уся отримана в рамках проєкту інформація буде передана мешканцям та посадовцям для подальшої роботи у цьому напрямку за їх бажанням.
Для нас зараз принципово присвятити багато часу одному місцю, для створення пілотної громади, яка б була взірцевою у багатьох моментах. Люботин дуже привабливий туристично і знаходиться недалеко від Харкова у досить мальовничому місці. Після презентації першого дослідження виявилося, що для люботинців особливе значення має унікальний каскад ставків, що знаходиться на території громади. Тому у новому проєкті ми присвячуємо цьому особливу роль. Ставки виконують роль локальних кондиціонерів у громаді, тому дуже важливо їх зберігати, і ми хочемо показати що відбувається з ними зараз, щоб люди дбали про це і брали на себе відповідальність за їх збереження, – каже координаторка проєкту Анна Прокаєва.
За її словами, питання також актуальним є доступ до питної води. Зі зміною клімату, доступ до питної води обмежується, йде посуха. Попри те, що Люботин – це місто, там переважно приватний сектор. Необхідно з’ясувати, яка якість води у колодязях та позначити на спеціально розробленій інтерактивній мапі ці дані, щоб людина розуміла вплив цієї води для свого здоров’я. Планується дослідити не менш ніж 10 колодязів і понад 20 ставків Люботинської громади. Окрім хімічного аналізу буде зроблено ще й гідробіологічний аналіз, який дасть інформацію про якість у біологічному сенсі та як це позначається на біорізноманітті.
І наступний крок – це поводження з відходами. Наша організація вже встановила 10 компостерів. Вже десятки багатоквартирних будинків мають можливість віднести свої відходи не до контейнера з зі змішаними відходами, а до компостера. В рамках проєкту ми хочемо дослідити, чи дійсно компостування органічних відходів впливає на скорочення утворення CO2, – говорить Прокаєва.
З готовим документом з розробленими навесні рекомендаціями можна ознайомитися за посиланням.
Проєкт втілюється громадською організацією “Центр громадських та медійних ініціатив” (Zero Waste Kharkiv) у співпраці з “Центром екологічних ініціатив “Екодія” за фінансової підтримки Федерального міністерства економіки та кліматичних дій Німеччини в рамках проєкту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ) “Посилення громадянського суспільства в реалізації національної кліматичної політики”.
